- IN MEMORIAM -
Юрий Яковлевич Фиалков
Наука
1. «Новые имена киевлян — лауреатов Государственной премии СССР»
2. Диссертации, выполненные под руководством Ю. Я. Фиалкова
3. К истории объединения физической и химической теорий растворов
4. О науке и высшей школе Украины — субъективно
5. Доклад «Влияние растворителя на термодинамику образования H-связи»
* * *
1. «Новые имена киевлян — лауреатов Государственной премии СССР»

На снимке: лауреат Государственной премии СССР 1987 года в области науки и техники Ю. Я. Фиалков / На знімку: лауреат Державної премії СРСР 1987 року в галузі науки і техніки Ю. Я. Фіалков

МИЛЛИОН РУБЛЕЙ ПРИБЫЛИ

Доктору химических наук, заведующему кафедрой Политехнического института Юрию Яковлевичу Фиалкову присуждена Государственная премия СССР 1987 года в области науки и техники. Мы встретились с лауреатом в его рабочем кабинете.

— Юрий Яковлевич, примите наше поздравление с наградой и расскажите, пожалуйста, о своём особом вкладе в развитие химической науки.

— Спасибо. Как вы уже узнали из публикаций в прессе, премия коллективная. Моими соавторами являются учёные из Москвы, Казани, Иваново, Ленинграда. Отмечен цикл научных работ «Разработка теоретических основ химии неводных растворов и их практическое применение», опубликованных в 1962—1985 годах.

Много столетий подряд человечество знало только один растворитель — воду. С развитием физической химии обнаружилось, что растворитель — не просто среда, он активно влияет на химические процессы. Одной воды для успешного развития химических технологий оказалось слишком мало, ведь не все вещества можно растворить с её помощью. Вот тогда и появился целый класс так называемых неводных растворов.

К ним относятся: углеводороды (бензол, толуол, ксилолы), спирты, хлорорганические соединения, эфиры, карбоновые кислоты и много других. С помощью этих растворителей можно изменять характеристики химического процесса. Например, по сравнению с водой они позволяют в тысячи, а иногда и в миллион раз ускорить химические реакции. Органические растворители резко повысили выход продуктов реакции. Если мы смешаем два компонента в воде, то, потратив два килограмма сырья, получим сто граммов необходимого вещества. Другое дело неводные растворы: тут продукции получают значительно больше. Это обстоятельство очень важно для химической промышленности.

Что касается моего участия в работе награждённого коллектива учёных, то я на протяжении 25 лет изучал проблемы применения растворителей как средств управления химическими процессами. О важности этих научных исследований говорит и то, что сравнительно небольшая по численности кафедра за последние пять лет получила миллионы рублей прибыли от внедрения разработок.

К словам нашего собеседника добавим: Юрий Яковлевич более тридцати лет тому назад закончил Киевский государственный университет, с тех пор трудится в Политехническом институте. На возглавляемой им кафедре выросла целая плеяда учёных-химиков, тут защитили диссертации около пятидесяти кандидатов наук. Неводными растворами в Политехническом институте занимаются ещё с дореволюционных времён, так что Юрию Яковлевичу довелось продолжить дело не одного поколения учёных. Написал немало научных работ известных далеко за пределами страны.

— Юрий Яковлевич, расскажите о практическом применении ваших научных исследований.

— Специалистам известно, что алюминий получают методом расплава при высоких температурах,— рассказывает учёный. — Применив неводный раствор, можно получить тот же алюминий при комнатной температуре. Думаю, нет необходимости доказывать, что наш способ более технологичный, более выгодный. О выделении металлов методом электролиза слышал почти каждый. Через раствор пропускают электрический ток и таким образом получают необходимый металл. И всё бы ничего, но вот только природе захотелось, чтобы из 80 существующих металлов только около тридцати можно было выделить методом электролиза, применив в качестве растворителя воду. А используя неводные растворы любой из металлов можно получить методом электролиза.

С. Грицик. Фото А. Евсеева

Оригинал статьи на украинском языке:

«Нові імена киян — лауреатів Державної премії СРСР»

МІЛЬЙОН КАРБОВАНЦІВ ПРИБУТКУ

Доктору хімічних наук, завідуючому кафедрою Політехнічного інституту Юрію Яковичу Фіалкову присуджена Державна премія СРСР 1987 року в галузі науки і техніки. Ми зустрілися з лауреатом у його робочому кабінеті.

— Юрію Яковичу, прийміть наше привітання з нагородою і розкажіть, будь ласка, про свій особистий внесок у розвиток хімічної науки.

— Спасибі. Як ви вже довідались із публікацій в пресі, премія колективна. Моїми співавторами є вчені з Москви, Казані, Іваново, Ленінграда. Відзначено цикл наукових праць «Розробка теоретичних основ хімії неводних розчинів і їх практичне використання», опублікованих у 1962—1985 роках.

Багато століть підряд людство знало лише один розчинник — воду. З розвитком фізичної хімії виявилося, що розчинник не просто середовище, він активно впливає на хімічні процеси. Однієї води для успішного розвитку хімічних технологій виявилося надто мало, адже не всі речовини можна з її допомогою розчиняти. Ось тоді й з'явився цілий клас так званих неводних розчинів.

До них належать: вуглеводні (бензол, толуол, ксилоли), спирти, хлорорганічні сполуки, ефіри, карбонові кислоти та багато інших. З допомогою цих розчинників можна змінювати характеристики хімічного процесу. Наприклад, порівняно з водою вони дозволяють у тисячі, а іноді й в мільйон разів прискорити хімічні реакції. Органічні розчинники різко підвищили вихід продуктів реакції. Якщо у воді ми змішаємо два компоненти, то, витративши два кілограми сировини, отримаємо сто грамів потрібної речовини. Інша справа неводні розчини: тут продукції одержують значно більше. Ця обставина дуже важлива для хімічної промисловості.

Що стосується моєї участі в роботі відзначеного колективу учених, то я протягом 25 років вивчав проблеми застосування розчинників як засобів керування хімічними процесами. Про важливість цих наукових пошуків свідчить і те, що порівняно невелика за кількістю кафедра за останні п'ять років від впровадження розробок одержала мільйони карбованців прибутків.

До слів нашого співрозмовника додамо: Юрій Якович понад тридцять років тому закінчив Київський держуніверситет, відтоді трудиться в політехнічному. На очолюваній ним кафедрі виросла ціла плеяда вчених-хіміків, тут захистили дисертації близько п'ятдесяти кандидатів наук. Неводними розчинами в Політехнічному інституті займаються ще з дореволюційних часів, отже Юрію Яковичу випало продовжити справу не одного покоління вчених. Написав чимало наукових праць, які відомі далеко за межами країни.

— Юрію Яковичу, розкажіть про практичне застосування ваших наукових пошуків.

— Спеціалістам відомо, що алюміній одержують методом розплаву при високих температурах,— розповідає вчений. — Застосувавши неводний розчин, можна одержувати той же алюміній при кімнатній температурі. Думаю, немає потреби доводити, що наш спосіб більш технологічний, більш вигідний. Про виділення металів способом електролізу чув майже кожен. Через розчин пропускають електричний струм і в такий спосіб одержують необхідний метал. Все нічого, от лише природі захотілося, щоб із 80 існуючих металів лише близько тридцяти можна було виділяти методом електролізу, застосувавши як розчинник воду. А ось при використанні неводних розчинів будь-який із металів добувається методом електролізу.

С. Грицик. Фото А. Євсєєва

* * *
2. Диссертации, выполненные под руководством Ю. Я. Фиалкова

Смотреть список..

* * *
3. К истории объединения физической и химической теорий растворов

«Вестник Харьковского университета» 1998. Химия. № 2

В статье рассказывается об исторической дискуссии между представителями физической и химической теорий растворов, а также о решающем вкладе Н. А. Измайлова в гармоничный синтез обеих теорий. Читать дальше или скачать статью в формате DJVU.

* * *
4. О науке и высшей школе Украины — субъективно

В статье, написанной в 1995 г. и предназначенной для публикации в США, автор делится своими мыслями о текущем состоянии украинской науки, а также рассматривает пути реформирования системы высшего образования Украины. Читать дальше..

* * *
5. Доклад «Влияние растворителя на термодинамику образования H-связи»

Доклад Ю. Я. Фиалкова на заседании кафедры химии Филипс-университета г. Марбург, Германия в октябре 1996 г. В тексте доклада отсутствуют слайды, а небольшая его часть утеряна. Тем не менее, читатель может получить некоторое представление о манере изложения Юрия Яковлевича. Читать дальше.. См. также воспоминания профессора Кристиана Райхардта, пригласившего Ю. Я. Фиалкова в Марбург с докладом.

* * *
- на главную страницу -